November 13th, 2007

me profile

(no subject)

А далі… Далі були суміш сонця і натовпу, переплетіння вузьких вуличок і мостів, і все це здавалося щастям, а може, саме ним і було. Потім сідало сонце, що золотило каміння на кладовищі Сан-Мікеле, і чомусь саме там, у цьому місці, де сум якось дивно був таким солодким, що краялося серце, я відчула себе такою щасливою…
А наступного вечора на Венецію спускалися бузкові сутінки, і в маленьких крамничках я шукала маску, і нарешті знайшла її, чорно-біло-золоту, маску, що загадково й ніжно ледь посміхалася, коли я дивилася на неї, а тіні темнішали, і нарешті у воді каналів та цілих водяних майданів відобразився пізній вечір, і сум та щастя змінилися cпокоєм.