April 23rd, 2005

me

(no subject)

Все мальчики и девочки напились молока, спят в теплых кроватках, один я сижу на мокром листе в офисе. В субботу. В восемь утра!..

Дайте поесть чего-нибудь, лягушки. :)
me

(no subject)

kemenkiri, это снова тебе. Не может быть, чтобы ты не знала имени Бориса Мозолевского, но вдруг это стихотворение тебе не попадалось? И к вопросу о "битве славян с нашими".
edricson, наверное, тоже оценит.

Світає, і небо поволі згаса.
Круг місяця тоншає срібний серпанок.
Не знаю, в степу спалахнула роса,
Чи синьо засяяли очі скіф’янок.

Ще мак над могилою криком горів,
І слався туман, ніби саван печальний.
Мов білі черниці при світлі зорі,
Хилились в молитві мальовані мальви.

Що ти для мене готуєш, мій дню?
Чим розплачуся за зустріч з тобою?
Золотом скіфським? Двигтінням вогню?
Чи долею, може? Чи, може, — собою?